Впровадження інтерактивних технологій при вивченні географії
Єдиний шлях, що веде
до знань – це діяльність.
Бернард Шоу
ВСТУП
Реформування всіх сфер розвитку Української держави значною мірою впливає на умови організації педагогічного процесу в сучасних школах. Це зумовлює принципово нові вимоги до діяльності вчителя та учнів. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, ствердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів. При цьому навчання, виховання, самовиховання, виступають як єдиний процес, що розвиває особистість та адаптує її до навколишнього світу .
Саме в умовах особистісно зорієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись та нести відпові -дальність за наслідки власних дій.
Орієнтація на особистість вимагає від учителя запровадження педагогічних технологій, які включають учнів в активну діяльність, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають зацікавленість і позитивне ставлення до навчання.
На сьогодні існують різні стратегії навчання :
- дедуктивне ( лекція, опитування, показ, демонстрація ) ;
- самостійне ( письмові , курсові роботи , реферати ) ;
- індуктивне ( ділові ігри ) ;
- інтерактивне ( взаємодіюче, засноване на спілкуванні ).
Практики стверджують, що найбільш ефективним є інтерактивне навчання, в основі якого лежать принципи особистісно орієнтованого навчання та принципи безносередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв'язання проблем.
І. ЗМІСТ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської, від слова «interakt», де «inter» - взаємний і «act» - діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці ), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу .
Понад 2400 років тому Конфуцій сказав :
Те , що я чую , я забуваю .
Те , що я бачу , я пам’ятаю .
Те , що я роблю , я розумію .
Ці прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського педагога , можна сформулювати кредо інтерактивного навчання :
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю .
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим , я стаю майстром .
А що ж тоді ми розуміємо під поняттям інтерактивної технології ?
Інтерактивна технологія - це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання : або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завда- ння. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. Так, наприклад, робота учнів у групах і парах, взаємо навчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати.
При інтерактивному навчанні важливе місце належить колективній (кооперативній) формі навчальної діяльності. Суттєвими компонентами співробітництва є :
- позитивна взаємозалежність при якій учні розуміють, що вони пов’язані один з одним такою мірою, що один не може бути успішним якщо не будуть успішними усі;
- особистісна взаємодія, що стимулює діяльність (сюди належить і усне пояснення того, як вирішувати проблеми, і передача друзям власних знань, і перевірка розуміння, і обговорення досліджуваних понять);
- індивідуальна і групова підзвітність. Два рівні підзвітності повинні бути включені в уроки. (Групова – вся група несе відповідальність за досягнення цілі. Індивідуальна – частка кожного у вирішенні завдання.);
- розвиток навичок міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах. Спільне навчання є складнішим, ніж конкурентне чи індивідуальне, оскільки учні одночасно повинні виконати певне завдання і робити групову роботу;
- обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи.
Методи і техніки, що використовуються в інтерактивному навчанні:
- презентації
- демонстрації
- зворотний зв’язок
- робота в малих групах
- планування подальших дій
- мозковий штурм
- прогнозування
- відсіювання
- узагальнення ідей
- „Карусель”
- робота в домашніх і змінних групах
- рольові ігри
- „Мікрофон”
- „Займи позицію”
- „Коло ідей”
- „Акваріум”
- „Ажурна пилка”
- метод „Прес”.
- „Кути”
- „Мозаїка”
- незакінчені речення та інші.
Яку саме з даних технологій вибрати, вирішує сам вчитель, враховуючи при цьому свій досвід, вміння та навички дітей, психологічні особливості класу та інші фактори, які мають вплив на навчально-виховний процес.
ІІ. ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат. Та, як і будь-яка методика, взаємонавчання має свої позитивні й слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію.
Переваги використання інтерактивних технологій навчання:
1. Вчитель має можливість раціонально розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними проблемами - особистісними та інтелектуальними.
2. Зникає ряд труднощів, пов’язаних з дисципліною. На уроці всі активні і всі зайняті справою.
3. Учні, виступаючи в ролі вчителя, набувають певних навиків, які допомагають їм повірити у свої власні сили та ставитись до вчителів з більшою повагою.
Недоліки використання інтерактивних технологій :
1. Важко налаштувати дітей на механізм взаємонавчання.
2. Вчителю важко контролювати процес навчання, а результат не завжди ефективний.
3. На перенавчання потрібен додатковий час.
Щоб подолати слабкі сторони слід пам’ятати :
1. Як педагогу, так і учням треба звикнути до даних технологій, тому слід поступово включати елементи цієї моделі.
2. Слід добре готуватися, підбирати матеріал.
3. Треба добре пояснити правила гри.
4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри.
4. Слід проаналізувати навчальну дисципліну (може ця технологія не дасть бажаних результатів).
6. Педагог повинен старанно планувати свою роботу щодо впровадження інтерактивних технологій.
Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість до фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Вже після кількох уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.
ІІІ. ПІДГОТОВКА Й ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві і демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та гро- мадянські вміння, а також навики і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям.
Географія – наука про навколишній світ, світ в якому учні живуть спілкуються, пізнають навколишнє і самих себе. Саме сьогоднішнім учням в недалекому майбутньому доведеться вирішувати важливі проблеми, яких все більше і більше з’являється на планеті. Отже доцільним є впровадження інтерактивного навчання і на уроках географії.
Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
Для того, щоб навчання було ефективним , необхідно :
- враховувати мотиви навчання ;
- створити позитивну атмосферу навчального процесу ;
- використовувати суб’єктивний досвід учнів ;
- використовувати різноманітні методи навчання, форми організації навчального процесу ;
- запровадити систему контролю за набутими знаннями;
- створювати ситуації успіху ;
- використовувати технології дистанційного навчання ;
- демонструвати можливість використання набутих знань.
Метод інтерактивного навчання передбачає використання декількох принципів організації уроку:
1. На початку уроку вчитель об’єднує учнів у групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група визначає лідера, який керує її роботою.
2. Кожна група розв’язує певну проблему. Завдання може бути:
- за складністю однаковим;
- за змістом та навчальною метою однаковим;
- за змістом взаємодоповнюючими або послідовно пов’язуючими;
- за способом виконання різним або однаковим. Проблемність завдання збуджує активність учнів, спонукає замислитися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними кутами зору. Проблему слід обрати значущу, й таку, що викликає позитивні емоції.
3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою тестування, анкетування, вступної бесіди, обговорення міні проблеми.
4. Як правило, проблема, яку розглядають, не має раз і назавжди визначеного рішення. Тому всі під час обговорення створюють власну оригінальну версію. Завдання в групі вибирають так, щоб можна буловрахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи.
5. Створення на уроці атмосфери співробітництва учнів і вчителя, яка виключає страх отримати погану оцінку.
6. Емоційне піднесення і почуття розкутості створюють сприятливий фон для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів.
7. На початковому етапі доцільно використовувати роботу в малих групах. Завдання повинні бути легкими і короткочасними. (Обговорити короткий текст, взяти інтерв’ю, зробити висновок, виявити проблему...).
8. В кінці заняття обов’язково треба прийти до спільного результату, визначитися з найкращими варіантами вирішення тієї чи іншої проблеми.
Під час навчання учням потрібно мати можливість виробляти навички, напрацьовувати певні матеріали, обговорювати, ділитися думками. Адже тому, хто навчається, важливо побачити і почути конкретні приклади, що ілюструють, в який спосіб можна використати почуте, здобуте і засвоєне. Як результат, інтерактивне навчання готує учнів до використання отриманих знань та практичних навичок під час роботи (практична, контрольна, тематична ) та вирішенні різних життєвих ситуацій.
ІV СТРУКТУРА УРОКУ ГЕОГРАФІЇ З ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Основною формою організації навчальної діяльності є класно-урочна система, яка вже в повній мірі не задовольняє всі суспільні потреби. Так як саму систему змінити неможливо, перед педагогами постає питання вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: Як навчати? Як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання? Як, залишаючись в рамках класно - урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння навичками саморозвитку особистості.
Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків.
Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів :
а ) мотивація ;
б ) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
в ) надання необхідної інформації;
г ) інтерактивна вправа – центральна частина заняття ;
д ) підбиття підсумків , оцінювання результатів уроку
Мотивація
Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можли- вість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей подив, інтерес. Це може бути і коротка розповідь, бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія ( „Мікрофон”, „Криголам”..). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів о сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Цей елемент уроку має займати не більше 5 % часу заняття.
Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів
Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Діти повинні розуміти, для чого вони прийшли на Ваш урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення.
Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині інтерактивного уроку потрібно:
• назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її;
• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
• попросити когось з учнів оголосити очікувані результати за текстом в посібнику або за записом на дошці, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;
• нагадати учням, що наприкінці уроку Ви будете перевіряти, наскільки вони досягли результатів, пояснити, як Ви будете їх оцінювати.
Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.
Надання необхідної інформації
Даний елемент не є обов’язковим на кожному уроці, просто вчитель надає учням інформацію по даній темі (навчальний матеріал, що буде використаний учнями в ході їх роботи).
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття
Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:
• інструктування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло ( 2-3 хв.)
• об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв)
• виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним ( 5-15 хв. )
• презентація результатів виконання вправи ( 3 -15хв. )
• рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення, або за допомогою інших прийомів (3-15хв.).
Підбиття підсумків ( рефлексія ) уроку
Підбиття підсумків - це дуже важливий етап інтерактивного навчання. Саме тут проясняється зміст проблемного; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться у майбутньому.
Підсумковий етап має такі стадії:
1) установлення фактів ( що відбулося? )
2) аналіз причин ( чому це відбулося? )
3) планування дій ( що нам робити далі? )
Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно залишати до 20% часу.
На кожному етапі уроку можна застосовувати різні інтерактивні вправи.
V. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивні технології діляться на чотири групи:
- Інтерактивні технології кооперативного навчання.
- Інтерактивні технології колективно-групового навчання.
- Технології ситуативного моделювання.
- Технології опрацювання дискусійних питань.
Розглянемо конкретніше кожну групу інтерактивних технологій і наведемо приклад їх використання на уроках географії:
V.1. Інтерактивні технології кооперативного навчання
На уроках засвоєння і на уроках застосування знань, умінь і навичок доцільною є організація парної і групової роботи. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.
До даної групи належать такі інтерактивні технології: Робота в парах, „Ротаційні”(змінювані) трійки, „Два – чотири – всі разом”, „Карусель”, робота в малих групах, „Акваріум”, „Кути”, „Коло ідей” та інші.
Познайомимося ближче з роботою в малих групах. Дану технологію варто викорис- товувати для вирішення складних питань, що потребують колективного розуму.
Щоб організувати роботу треба дотримуватись певної послідовності в організації та проведенні :
1. Переконайтесь, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.
2. Об’єднайте учнів у групи. П’ять учнів – оптимальний варіант.
3. Запропонуйте їм сісти по групах. Переконайтеся, що учні сидять по колу. Усі члени групи повинні добре бачити один одного.
4. Повідомте про ролі, які діти повинні виконувати, попередньо розподіливши їх поміж собою (головуючий, секретар, посередник, доповідач або інші).
5. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування.
6. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо роботи.
7. Стежте за часом. Його повинно бути досить. Підготуйте окремі завдання для тих, хто справиться раніше.
8. Будьте готові до підвищеного шуму.
9. Пропонуйте допомогу групам, якщо така потрібна, не нав’язуючи своїх думок, рішень.
10. Запропонуйте групам подати результати роботи. Обговоріть дану тему всі разом і визначте спільний результат (можливий запис рішень).
11. Запитайте в учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися.
12. Прокоментуйте роботу груп. Забезпечте нагороди чи заохочення.
Розглянемо методику проведення деяких технологій
„ КУТИ ”
Це – колективне навчання, що вимагає від учасників робити вибір, спонукає їх шукати обґрунтування вибору та практикуватися в уважному вислуховуванні інших точок зору .
Організація роботи
1. Оголошення різних точок зору.
2. Учні, що поділяють одну точку зору сходяться в „кутах”.
3. Обговорення в своєму „куті”. Визначення спільної точки зору.
4. Учні розходяться по інших „кутах” і там розказують своє та вислуховують думку інших.
4. Учасники повертаються в свої групи і розказують всім про почуте.
„ КОЛО ІДЕЙ ”
Прикладом роботи в малих групах є технологія „Коло ідей”, метою якої є вирішен- ня суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, яке складається з декількох питань, які групи представляють по черзі ( по колу ). Розглянемо приклад використання даної технології.
Фрагмент уроку географії у 8 класі
Тема уроку: Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди.
Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології „Коло ідей”.
1. Об’єднання дітей у групи.
2 Оголошення завдань для кожної групи. Опрацювати матеріал по ряду явищ:
І група – Гроза, зливові дощі.
ІІ група – Хуртовини, снігові лавини.
ІІІ група – Посухи, суховії, пилові бурі.
ІV група – Селеві потоки, паводки.
V група – Град, тумани.
3. Самостійна робота учнів в групах.
Кожна група вивчає і обговорює матеріал користуючись різними джерелами. Усі в групі повинні знати відповіді на питання плану а) суть явища; б) де найчастіше зустрічається; в) наслідки.
4. Бесіда за питаннями:
- Чим відрізняється гроза від зливових дощів?
- В який період найчастіше спостерігається гроза?
- Яке інше небезпечне явище може виникнути в результаті зливових дощів? ( Паводки, повені )
- Які причини сходу снігових лавин ?
- Що об’єднує дані небезпечні явища: посухи, суховії, пилові бурі?
- Що таке селі? Де вони поширюються?
- Як утворюється град?
- Якої шкоди завдає град?
5. Спільна робота над проблемним питанням:
- Чи може людина вплинути на розвиток цих небезпечних явищ? Відповідь обґрунтуйте.
6. Рефлексія ( підведення підсумків ) інтерактивної вправи
V.2. інтерактивні технології колективно-групового навчання
До даної групи відносяться інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну ( фронтальну ) роботу всього класу.
Сюди належать:„Обговорення проблеми в загальному колі” „Мікрофон”, „Незакін- чені речення”, „Мозковий штурм”, „Ажурна пилка”, „Аналіз ситуації”, „Дерево рішень”, „Броунівський рух” та інші. Розглянемо деякі з них:
„ МІКРОФОН”
Надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку, позицію.
Як організувати роботу .
1. Ставимо запитання класу.
2. Пропонуємо якийсь предмет - „мікрофон”, який учні передаватимуть один одному, по черзі беручи слово.
3. Надаємо слово тільки тому, хто отримує „мікрофон”.
4. Пропонуємо учням говорити лаконічно й швидко.
5. Не коментуємо і не оцінюємо відповіді.
„НЕЗАКІНЧЕНІ РЕЧЕННЯ”
Дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими .
Як організувати роботу .
1. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує дітям висловлюючись закінчувати його .
2. Кожен наступний учасник повинен починати свій виступ із запропонованої формули .
Можна використати під час рефлексії (підсумків). Наприклад:
- На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було ...
- Сьогодні я побачив ( зрозумів ) , що ...
„ПОШТА”
Така технологія забезпечує чи не єдину форму індивідуального розв’язання проблеми учасниками.
Алгоритм проведення:
1. Розсадити учасників навколо столів ( щоб утворилось коло ).
2. Роздати кожному учаснику конверт та листки паперу. У верхньому кутку конверта написано ключову фразу „ Проблема, яку я маю вирішити, полягає у...”
3. Учні закінчують речення чітким описом проблеми ( на конверті )
4. Кожен учасник передає свій конверт сусідові. Той читає проблему і на листочку пише можливий варіант її вирішення, кладе листок в конверт і передає іншому. Конверти рухаються по колу.
5. Коли учасники врешті знову отримують свої конверти, вони зачитують можливі варіанти
6. Вибирається найкраща ідея.
„МОЗКОВИЙ ШТУРМ”
Мета мозкового штурму в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми, від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Порядок проведення:
1. Запропонуйте учням сісти так, щоб вони почувалися зручно та невимушено.
2. Визначте основні правила.
3. Повідомте їм проблему, яку треба вирішити.
4. Запропонуйте учасникам висловити свої ідеї.
5. Записуйте їх по черзі надходження. Не вносьте в ідеї ніяких коректив.
6. Спонукайте учасників до висування нових ідей, додаючи при цьому свої особисті.
7. Намагайтеся не допустити глузування, коментарів або висміювання яких-небудь ідей.
8. Продовжуйте доти, доки будуть надходити нові ідеї.
9. На закінчення обговоріть та оцініть запропоновані ідеї, виберіть та відмітьте найкращі.
Фрагмент уроку географії у 10 класі
Тема уроку: Глобальні екологічні проблеми людства.
Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології „ Мозковий штурм ”.
Перед проведенням даної інтерактивної вправи учні отримують інформацію про глобальні екологічні проблеми людства.
І. Підготовка до проведення:
1. Об’єднання учнів у групи;
2. Інструктаж щодо проведення;
3. Обирання керівника групи, секретаря, доповідача.
ІІ. Оголошення завдання групам (однакове для всіх груп):
- Сьогодні вчені Землі отримали послання, яке я вам зараз зачитаю:
- „Дорогі наші предки. До вас звертаються люди з майбутнього, з 2999 року. Зараз Земля виглядає зовсім по іншому: не залишилось рослин і тварин; вся вода насичена речовинами, що роз’їдають навіть метали; ми всі ходимо в кисневих масках та спеціальних костюмах, що захищають нас від сонячного світла; планета вкрита купами сміття. На Землі - екологічна катастрофа! Допоможіть нам, порадьте щось, адже все почалося з вас! Чекаємо відповіді.
Ваші нащадки.”
- Отож давайте спробуємо знайти рішення даної проблеми.
ІІІ. Проведення інтерактивної вправи:
1-й етап – створення банку ідей.
Під час цього етапу групи набирають якомога більше ідей. Записуються навіть самі абсурдні ідеї.
2-й етап – аналіз ідей
Всі видвинуті ідеї група розглядає критично. При цьому дотримується правила: в кожній ідеї бажано знайти щось корисне, раціональне зерно, можливість розвинути її.
3-й етап – обробка результатів
Групи відбирають від 2 до 5 самих цікавих рішень і доповідач зачитує їх класу і вчителю.
Всі ідеї фіксуються на дошці.
ІV. Підведення підсумків:
Обговорюються вибрані рішення, вибираються кращі ідеї, учні роблять висновки. На основі даної вправи учні дома складають лист-відповідь.
V.3. технології ситуативного моделювання
Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру. Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширеними серед них є моделюючі. Як правило, кожна така модель навчання реалізується за чотири етапи:
1. Орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри)
2. Підготовка до проведення гри (визначення ігрових завдань, ролей, викладення сценарію...)
3. Основна частина – проведення гри
4. Обговорення.
Технології ситуативного моделювання : Імітаційні ігри , „Спрощене судове слухання”, Рольові ігри ...
„РОЛЬОВА ГРА”
Мета рольової гри – набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Під час рольової гри учні вчаться аналізувати, думати, бути самостійними і відповідальними. Адже виконання будь-якої ролі потребує певних зусиль і творчості. Іноді проведення таких ігор потребує попередньої підготовки учнів (консультантів, спеціалістів, керівників...) , і це сприяє поглибленню знань.
Фрагмент Уроку географії у 8 класі
Тема уроку: Фізико-географічна країна Українських Карпат.
Інтерактивна частина уроку проводиться із застосуванням технології „Рольова гра.”
1. Підготовка до гри: постановка завдання, введення учнів у ролі.
„- Сьогодні ми з вами здійснимо захоплюючу подорож до унікального куточка природи нашої України – до Українських Карпат! Як і в кожній експедиції нам потрібні спеціалісти: картографи, кліматологи, гідрографи, ґрунтознавці, зоологи і ботаніки. Також нам потрібні керівник експедиції і секретар, який фіксуватиме все, що ми ді- знаємося в ході експедиції. Отож давайте розподілимо ролі та почнемо нашу подорож. Кожна група фахівців повинна зібрати матеріали по своїй темі і підготувати короткі звіти, які секретар внесе до таблиці на дошці.
Тож рушаємо!”
2. Пошукова експедиція - самостійна робота учнів з наявним матеріалом: атласами, підручником, ілюстраціями, додатковою літературою. В ході пошуку керівник експедиції і секретар готують питання кожній групі.
3. Проведення гри. Спочатку слово надається керівнику експедиції, який повідомляє наскільки важливо дослідити саме цей куточок природи. Потім по черзі керівник експедиції надає слово фахівцям, які розповідають усім, що вони „знайшли” і які висновки з їхніх знахідок можна зробити. Представники говорять від першої особи (грають роль) а секретар записує головне в таблицю. Після кожного виступу група дає відповіді на питання, які виникають у присутніх а також на питання керівника.
Після останнього виступу таблиця повинна бути заповнена.
Варіант таблиці:
- Положення, рельєф, корисні копалини
- Клімат (тип клімату, температура, опади )
- Внутрішні води
- Ґрунти
- Рослинність
- Тваринний світ.
4. Підсумкова частина. Обговорення. Підводяться підсумки. Вчитель або керівник експедиції пропонує одному з учасників описати Карпати за таблицею. Визначаються учні, що грали найкраще.
Учні виводяться з ролей – обов’язково!
V.4. Технології опрацювання дискусійних питань
Дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Застосування у практику технології дискусійних питань сприяє розвитку критичного мислення, дає мож- ливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної теми.
Дискусія вчить глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, краще розуміти інших, а також сприяє уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ.
Запорукою успішності дискусії є її чітка організація. Протягом усієї роботи учитель тримає в полі зору три основні моменти:
- мета, від якої під час дискусії не слід відхилятися;
- час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети;
- підсумки, які треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії.
Технологія опрацювання дискусійних питань включає методи: Метод „ПРЕС” , „Займи позицію” , „Зміни позицію”, „Неперервна шкала думок”, „Ток-шоу”, „Дебати”, Дискусія , „Я так думаю”.
Роботу над навчанням учнів дискутувати, краще за все починати з технології: „Метод ПРЕС”. Цей метод дає учням змогу під час уроків вибирати аргументи або висловлювати свою думку з дискусійного питання. Як організувати роботу:
1. Ознайомте учнів з алгоритмом методу ПРЕС.
2. Поясніть механізм етапів, наведіть приклади, дайте відповіді на можливі запитання учнів.
3. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу.
4. Коли алгоритм методу буде зрозумілий всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосовуйте метод „ПРЕС” на уроках, де необхідна аргументація думки.
Алгоритм діяльності:
1. Позиція: почніть зі слів „- Я вважаю, що...” та висловіть свою думку, точку зору.
2. Обґрунтування: починаючи словами „- ... тому, що...”, наведіть причину появи цієї думки.
3. Приклад: продовжуйте висловлювання словами :
„- ...наприклад...” та наведіть факти, дані в підтримку вашої позиції.
5. Висновок: закінчіть висловлювання „ – Отже (тому), я вважаю...” і узагальніть свою думку.
Дані технології можна застосовувати на уроках географії при вивченні проблемних питань та питань, які потребують обговорення.
Фрагмент уроку географії у 9 класі
Тема уроку: Автомобільний, повітряний та трубопровідний транспорт України.
Інтерактивна частина уроку проводиться із застосуванням технології „Метод ПРЕС”.
1. Постановка перед учнями проблемного питання:
„-Який же вид транспорту Ви оберете для себе? Щоб дати відповідь на це питання нам треба розглянути всі переваги і недоліки кожного виду. Давайте почнемо з автомобільного транспорту.
2. Учні, познайомившись з матеріалом, складають „шкалу думок”:
АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ
Переваги Недоліки
- перевезення вантажів
- більша вартість перевезень порівняно з заліз ничним транспортом
- безпосередньо до споживача – „до дверей”
- сприятливий рельєф
- залежність від природних умов
- перевезення сільськогосподарської продукції
3. Вчитель пропонує учням, використовуючи метод „ПРЕС” аргументувати одну з думок, обов’язково використовуючи алгоритм діяльності.
4.Так само розглядаються й інші види транспорту. В кінці даної вправи учні вже можуть зробити вибір.
5. Підсумки. Учням пропонується визначити, хто був найбільш переконливим.
Метод „ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ”
Цей метод дозволяє розглянути протилежні позиції і допомагає познайомитися з альтернативними поглядами, спрогнозувати наслідки індивідуальної позиції ( для природи, суспільства, виробництва, окремих людей тощо...), вчить захищати власну думку і слухати інших.
Порядок проведення:
а - вчитель називає тему і пропонує висловити свою думку учням;
б - учні займають місце у групі (біля плаката з написами: „так”, „ні”, „не знаю), яка відповідає їх позиції;
в - підготовка до обґрунтування своєї позиції (чому саме її обрали);
г - висловлювання своїх думок класу, застосувавши метод „ПРЕС”;
д - вислуховування всіх бажаючих;
є - якщо хтось змінив позицію, він переходе до іншої групи і пояснює причину.
Фрагмент уроку географії у 7 класі
Тема уроку: Євразія. Води суходолу. Річки.
При вивченні даної теми вчитель пропонує учням подискутувати на тему: „- Чи потрібно повертати річки Сибіру на південь?”. Пропонується зробити це методом
„ Займи позицію ”
1. Запис на дошці :
ШКАЛА ДУМОК
- Річки Сибіру слід повернути на південь, тому що...
- Річки Сибіру недоцільно повертати на південь, бо...
2. Ознайомившись з позиціями, учні обирають свою і об’єднуються в групи (за обраною позицією).
3. Обговорення в групах, відбір найсильніших аргументів, які можуть переконати інших.
4. Застосовуючи метод „ПРЕС” по черзі групи висловлюють свої аргументи і уважно вислуховують інших.
5. Перехід учнів до групи, чию точку зору вони розділяють після обговорення. При цьому діти вказують причину переходу і називають найбільш переконливий аргумент протилежної сторони.
6. Підсумки.
Інтерактивне навчання є надзвичайно цікавим і ефективним методом в сучасній методиці викладання географії. Саме така методика дає змогу зробити урок географії змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим, як для дітей, так і для вчителя. Інтерактивні технології розкривають як перед вчителем, так і перед учнями величезний творчий потенціал і можливість бути справжніми майстрами своєї справи.
Тож варто спробувати, шановні вчителі.
|
