Розвиток творчих здібностей  учнів на уроках географії   з використанням інтерактивних  технологій

Актуальність досвіду     

         Головним завданням освіти є виховання людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Саме творчі завдання дають змогу саморозкритися юному обдаруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага, гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому таким  актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу,  активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

            Творчі здібності розглядаються науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності. Дитина психологічно краще готується до сприймання невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

            Різні аспекти  проблеми розвитку творчих здібностей школярів знайшли своє відображення в працях психологів: Л.С.Виготського, Н.В.Кузьміна, Я.О.Пономарьова, Г.С.Костюка; педагогів: В.О. Сухомлинського, Ш.О. Амонашвілі, М.О.Данилова, М.М. Скаткіна; методистів-географів:  М.П. Ковалевської, М.О. Максимова, І.І. Барінової, А.Й. Сиротенка. Найбільш  вдалим, на мою думку розкрито зміст поняття «творчі здібності» у праці І. Лернера «Проблемне навчання», де вони охарактеризовані найбільш істотними здібностями школяра: пильність у пошуках проблем; спосіб кодування інформації нервовою системою; здатність до згортання; здатність до об’єднання й переносу; бічне мислення; цілісність сприйняття; готовність пам’яті; зближення понять; гнучкість мислення; здатність до оцінних дій; легкість генерування ідей; швидкість мови; здатність до напрацювань.

Технологія впровадження досвіду

        Завдання, яке я ставлю перед собою  – виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

        Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках атмосферу зацікавленості.  Учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити. Для розвитку творчих здібностей учня на уроках географії застосовую різні форми і методи організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня. На уроці  створюю такі педагогічні ситуації, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умови для природного самовираження, атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі з класом. Організовую навчальний процес  таким чином, щоб в учня не було страху помилитися, дати неправильну відповідь.

            Я переконаний, що саме через інтерактивні методи навчання можна виховати творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю, я розумію», - говорив великий китайський філософ Конфуцій.

         Вважаю, що сучасний урок – це витвір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів. Конструюючи урок, здійснюю творчий підхід – намагаюся створити щось нове, експериментую. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними вважаю проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. На мою думку вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можливо реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу. Учні проводять спостереження, складають таблиці, опис,  порівняльну характеристику,  розв’язують задачі,    виявляють і пояснюють географічні закономірності, проектують майбутнє, тощо. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра.

            Значна увага приділяється картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н. Баранський, карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується.  Практикую творчі завдання.  Наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай пісню») тощо. Під час визначення географічних координат виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю та індивідуальністю. Для зацікавлення учнів на уроці  використовую прийом «Дивуй». Наводжу цікаві факти або історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної діяльності.

        Використовуючи інноваційні технології намагаюсь досягти послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, використання  Інтернет-ресурсів, мультимедійних технологій, уроки-змагання, уроки-диспути – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і учнів. В  своїй роботі  застосовую багато прийомів опрацювання нового матеріалу: «ажурна пилка», «дискусії»,  «робота в групах», «мікрофон», «коло ідей», «мозковий штурм», «інтерв’ю», тощо. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи. Використовую групові форми роботи, впроваджую презентації  творчих учнівських проектів. Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, завдання спрямовані на розвиток фантазії: «Подорож  шарами атмосфери», «Подорож крапельки води», «Мої враження від перебування в Австралії» тощо.

        Під час підготовки до проведення  нестандартних уроків, готую  додаткові  матеріали та пропоную їх  учням, щоб  полегшити  підготовку до уроків.  Більшість творчих завдань складаю з урахуванням використання додаткових літературних джерел на основі міжпредметних зв'язків з історією, біологією, літературою.
 

Наприклад:
Які літературні герої користувались географічними картами і з якою метою?
(тема"План і карта") - зв'язки з художніми творами відомих письменників: Жюля Верна, Артура Конан Дойла та ін.
       На своїх уроках часто використовую «мозковий штурм». Це вид дискусії, що передбачає вислуховування ідей без обговорення: перед групою ставиться дискусійне завдання й учні відповідають на нього. Відповіді фіксуються в короткій формі.
Наприклад:

• Які чинники формування пустелі Сахара ?
• Які чинники сприяли швидкому економічному розвитку Японії ?
• Чим і чому відрізняються типові чорноземи від південних ?
         Або учням ставлю дискусійне запитання. Ті , хто дає на нього стверджу- вальну відповідь, стають з одного боку, хто заперечує – з другого.  Підхожу по черзі до кожного і  пропоную відстояти свою точку зору.

Наприклад:

• Чи вплине підвищення температури води Бенгальської течії на клімат пустелі Наміб?
• Українська діаспора – це радість чи горе українців ?
• Чи підвищить міжнародний статус України участь нашої держави в Північноатлантичному альянсі.

       З метою конкретизації вивченого матеріалу  практикую для закріплення термінів складання сенканів, які сприяють розвитку асоціативного мислення. Сенкан можна складати індивідуально чи в групах. Наприклад, при вивченні теми "Характеристика річкових систем України" (8 клас)  пропоную скласти сенкан:
Дніпро
Широкий, сивий
Протікає, з'єднує, транспортує
Дніпро - найбільша річка України
Гордість
Тема: "Клімат Австралії"" ( 7 клас)
Австралія
Найменший, найсухіший
Знаходиться, омивається, зацікавлює
Австралія - найсухіший материк Землі
Чудо

        Використання інтерактивної вправи, пошук нової інформації, спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності. Також я  вважаю, що майбутнє – за системою навчання, яка вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.